У цій книжці зібралися докупи дуже різні голоси. Як збираються у місці стихійного лиха абсолютно різні люди: хтось - аби врятуватися, хтось - аби врятувати, хтось - аби уславитись... Як збираються докупи найрізноманітніші предмети й звуки, здійняті відважними вихорами природних і протиприродних катастроф. Серед них є і голос автора. Голос людини, яка не хоче бігти. Не хоче бігти нападати - і не хоче бігти ховатися. Не збирається валити з країни, бо вона в біді, - і не збирається валити тих, хто не відповідає його, автора, переконанням і віруванням. Не збирається валити людей, яких чиясь брехня чи то власний страх, нетерпимість і політична корисливість призначили ворогами. Це голос людини, яка вважає, що найважливіше і най-складніше - залишатися людиною. Залишатися з людським співчуттям і при людській свідомості. Бути здатним відповідати за свої вчинки, прогнозувати їх можливі наслідки. Голос людини, яка воліє поступитися, аніж переступити. Це голос людини, якій потрібна своя ціла і жива країна. Якій ця ціла і жива країна потрібна більше, аніж свої ідейні уподобання, свої погляди і надії на владу. Більше, ніж власні амбіції та образи. І навіть більше, ніж власний героїзм. Голос людини, якій потрібна вся ця країна і всі її люди. І кожна людина все на світі вільна трактувати самостійно. У тому числі й голос автора...